Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2016 року Справа № 907/407/15 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - суддів:Поляк О.І. (доповідач), Бакуліної С.В., Грейц К.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданніматеріали касаційної скарги Мукачівської міської радина постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 24.11.2015у справі № 907/407/15 Господарського суду Закарпатської областіза позовомПрокурора міста Мукачево в інтересах держави в особі Мукачівської міської радидо відповідачів: 1.Виконавчого комітету Мукачівської міської ради, 2.Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Монінвест"провизнання недійсним та скасування рішень, визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею та повернення земельної ділянки,

за участю представників

від прокуратури: не з'явились;

від позивача: Нестеренко Т.Г. дов. від 19.02.16 № 222/01-14;

від відповідача-1: не з'явились;

від відповідача-2: Маркусь М.І. дов. б/н від 05.11.13;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 13.07.2015 у справі № 907/407/15 (головуючий суддя - Васьковський О.В., судді - Йосипчук О.С., Русняк В.С.) позов задоволено повністю. Визнано недійсним та скасовано рішення Виконавчого комітету Мукачівської міської ради № 212 від 17.09.1997 "Про передачу земельних ділянок у приватну власність, затвердження матеріалів встановлення меж підприємствам міста Мукачева, розподіл ділянок спільного землекористування, внесення змін та доповнень в раніше прийняті рішення", в частині затвердження матеріалів зовнішніх меж плану землекористування виробничо-комерційного товариства "Монінвест" по вул. Росвигівській, б/н, загальною площею 1,3095 га. Визнано недійсним та скасовано рішення Виконавчого комітету Мукачівської міської ради № 237 від 15.10.1997 "Про передачу земельних ділянок у приватну власність, затвердження матеріалів встановлення меж підприємствам міста Мукачева, внесення змін та доповнень", в частині затвердження матеріалів зовнішніх меж плану землекористування виробничо-комерційного товариства "Монінвест" по вул. Росвигівській, б/н, загальною площею 0,2887 га. Визнано недійсним державний акт на право постійного користування землею серії І- ЗК № 000316 від 24.11.1997, виданий виробничо-комерційному товариству "Монінвест" на земельну ділянку загальною площею 1,5982 га, зокрема земельну ділянку площею 0,2887 га, розташовану в м. Мукачево по вул. Росвигівській, б/н та на земельну ділянку площею 1,3095 га, розташовану в м. Мукачево по вул. Росвигівській, б/н. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю "Монінвест" повернути земельні ділянки загальною площею 0,2887 га та загальною площею 1,3095 га, нормативна грошова оцінка яких становить 9 104 266,97 грн., розташовані по вул. Росвигівській, б/н в м. Мукачево у власність Мукачівської міської ради.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 у справі № 907/407/15 (головуючий суддя - Гнатюк Г.М., судді - Кравчук Н.М. Мирутенко О.Л) скасовано рішення Господарського суду Закарпатської області від 13.07.2015 у справі № 907/407/15. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Мукачівська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Прокуратури міста Мукачеве у даній справі задовольнити повністю.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 19, п. 2 ст. 121 Конституції України, ст. 261, ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України, ст. 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 2, ч. 4 ст. 29, ст.ст. 43, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України.

22.02.2016 відповідачем-2 до Вищого господарського суду України було подано відзив на касаційну скаргу у якому Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю "Монінвест" просило постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 у справі № 907/407/15 залишити без змін, а касаційну скаргу Мукачівської міської ради - без задоволення.

22.02.2016 відповідачем-1 до Вищого господарського суду України було надіслано електронною поштою клопотання про розгляд справи без участі представника Виконавчого комітету Мукачівської міської ради.

У судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача-2. Представник прокуратури та відповідача-1 своїм процесуальним правом на участь у призначеному судовому засіданні не скористалися.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 17.09.1997 рішенням Виконавчого комітету Мукачівської міської ради № 212 "Про передачу земельних ділянок у приватну власність, затвердження матеріалів встановлення меж підприємствам міста Мукачева, розподіл ділянок спільного землекористування, внесення змін та доповнень в раніше прийняті рішення" вирішено затвердити матеріали зовнішніх меж плану землекористування виробничо-комерційного товариства "Монінвест" по вул. Росвигівській, б/н, загальною площею 1,3095 га та зобов'язано відділ земельних ресурсів виготовити державний акт на право постійного користування землею виробничо-комерційному товариству "Монінвест" по вул. Росвигівській для будівництва та обслуговування гостинично-розважального центру.

15.10.1997 рішенням Виконавчого комітету Мукачівської міської ради № 237 "Про передачу земельних ділянок у приватну власність, затвердження матеріалів встановлення меж підприємствам міста Мукачева, внесення змін та доповнень" затверджено матеріали зовнішніх меж плану землекористування виробничо-комерційного товариства "Монінвест" по вул. Росвигівській, б/н, загальною площею 0,2887 та зобов'язано відділ земельних ресурсів виготовити державний акт на право постійного користування землею виробничо-комерційному товариству "Монінвест" по вул. Росвигівській для будівництва та обслуговування гостиничного комплексу.

На підставі вказаних рішень ТОВ ВК "Монінвест" видано Державний акт на право постійного користування землею серії І- ЗК № 000316, на земельну ділянку площею 1,5982 га для будівництва та обслуговування гостиннично-розважального центру, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 121.

26.03.2015 листом № 04/412 Державна інспекція сільського господарства в Закарпатській області повідомила Прокурора м. Мукачево, що за результатами перевірки, проведеної на виконання вимоги прокурора від 20.03.2015 № 76-1665 вих.15, шляхом розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель (шляхом здійснення документальної перевірки) з питань дотримання вимог земельного законодавства Мукачівською міською радою при наданні в постійне користування земельної ділянки площею 1,5983 га ВК ТОВ "Монінвест" встановлено, що рішення Виконавчого комітету Мукачівської міської ради № 212 від 17.09.1997 "Про передачу земельних ділянок у приватну власність, затвердження матеріалів встановлення меж підприємствам міста Мукачева, розподіл ділянок спільного землекористування, внесення змін та доповнень в раніше прийняті рішення" та рішення Виконавчого комітету Мукачівської міської ради № 237 від 15.10.1997 "Про передачу земельних ділянок у приватну власність, затвердження матеріалів встановлення меж підприємствам міста Мукачева, внесення змін та доповнень" прийняті на підставі листів Мукачівського міського відділу земельних ресурсів, всупереч вимогам ст.ст. 10, 19 Земельного кодексу України (в редакції 22.06.1993), п. 34 ч. 1 ст. 26, ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в редакції від 21.05.1997.

Вважаючи, що вищевказані рішення в частині затвердження матеріалів зовнішніх меж плану землекористування виробничо-комерційного товариства "Монінвест" на вул. Росвигівській, прийняті з порушенням вимог земельного законодавства, що діяло на час виникнення спірних правовідносин, прокурор міста Мукачево звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави в особі Мукачівської міської ради до Виконавчого комітету Мукачівської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Монінвест" про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради № 212 від 17.09.1997 "Про передачу земельних ділянок у приватну власність, затвердження матеріалів встановлення меж підприємствам міста Мукачева, розподіл ділянок спільного землекористування, внесення змін та доповнень в раніше прийняті рішення", в частині затвердження матеріалів зовнішніх меж плану землекористування виробничо-комерційного товариства "Монінвест" на вул. Росвигівській, б/н, загальною площею 1,3095 га; визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради № 237 від 15.10.1997 "Про передачу земельних ділянок у приватну власність, затвердження матеріалів встановлення меж підприємствам міста Мукачева, внесення змін та доповнень", в частині затвердження матеріалів зовнішніх меж плану землекористування виробничо-комерційного товариства "Монінвест" на вул. Росвигівській, б/н, загальною площею 0,2887 га; визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею серії І- ЗК № 000316, на земельні ділянки площею 0,2887 га та 1,3095 га, розташовані в м. Мукачево на вул. Росвигівській, б/н та повернення земельних ділянок площею 0,2887 га та 1,3095 га, розташованих на вул. Росвигівській, б/н в м. Мукачево у власність Мукачівської міської ради.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що спірні рішення Виконавчого комітету Мукачівської міської ради в частині затвердження матеріалів зовнішніх меж плану землекористування виробничо-комерційного товариства "Монінвест" на вул. Росвигівській, б/н прийняті з порушення норм ст.ст. 10, 19 Земельного кодексу України (в редакції 22.06.1993), п. 34 ч. 1 ст. 26, ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в редакції від 21.05.1997, тобто є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки Виконавчий комітет Мукачівської міської ради на момент прийняття вказаних рішень не був наділеній повноваженнями міської Ради народних депутатів з питань передачі, надання та вилучення земельних ділянок. Зокрема, вказані повноваження міської Ради народних депутатів були передані виконавчому комітету за рішенням Мукачівської міської ради від 10.06.1992 на підставі ст. 3 Закону України "Про землю" (якого на момент прийняття зазначеного рішення не існувало), а не на підставі ст. 3 Земельного кодексу України (в редакції 22.06.1993). При цьому, починаючи з 05.08.1994 почав діяти виконавчий комітет Мукачівської міської ради у новому складі, утворений рішенням Мукачівської міської ради народних депутаті від 05.08.1994, відтак повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок якщо б і могли бути передані виконавчому комітету вказаним рішенням від 10.06.1992, то тільки у попередньому складі. Крім того, оспорювані рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради були прийняті до прийняття рішення Мукачівської міської ради від 30.10.1998 "Про делегування повноважень виконкому міської Ради". Державний акт на право постійного користування землею серії І- ЗК № 000316, на земельну ділянку загальною площею 1,5982 га, виданий на підставі оспорюваних рішень виконавчого комітету, підлягає визнанню недійсним у зв'язку з встановленням незаконності вказаних рішень. У зв'язку з наведеним, спірні земельні ділянки підлягають поверненню у власність Мукачівської міської ради. Крім того, місцевий господарський суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача-2 про застосування строку позовної давності, оскільки дійшов висновку, що у разі якщо позивачем у справі виступає прокурор, позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор. При цьому, про порушення вимог чинного законодавства при винесенні виконавчим комітетом Мукачівської міської ради оспорюваних рішень прокурору стало відомо з довідки Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області № 04/412 від 26.03.2015.

Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та приймаючи нове про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний господарський суд виходив з того, що рішенням Мукачівської міської ради від 10.06.1992 було вирішено, передати повноваження міської Ради народних депутатів виконавчому комітету з питань передачі, надання та вилучення земельних ділянок. При цьому, помилкове зазначення у вказаному рішенні ст. 3 Закону України "Про землю", замість ст. 3 Земельного кодексу України (в редакції станом на 16.05.1992) якою передбачено, що повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати виконавчим органам місцевого самоврядування, не може вказувати на відсутність повноважень у виконавчого комітету на прийняття оскаржуваних рішень. Крім того, рішенням Мукачівської міської ради від 10.06.1992 було делеговано виконавчому комітету повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок як органу місцевого самоврядування, що входить до структури таких органів, а зміна його складу на підставі рішення Мукачівської міської ради від 05.08.1994 не призводить до припинення повноважень власне самого органу місцевого самоврядування. Враховуючи відповідність рішень Виконавчого комітету Мукачівської міської ради № 212 від 17.09.1997 та № 237 від 15.10.1997 приписам законодавства, відсутні підстави для визнання недійсним виданого на їх підставі державного акту на право постійного користування землею серії І- ЗК №000316, на земельну ділянку загальною площею 1,5982 га. Крім того, місцевим господарським судом було безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-2 про застосування строку позовної давності, оскільки якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. При цьому, Мукачівській міській раді, в інтересах якої прокурором подано позов, було відомо про оскаржувані рішення з моменту їх прийняття (1997 рік), оскільки вказані рішення виконавчого комітету були підписані головою виконкому - Ільтьо В.А., який був одночасно головою міської ради. Оскаржуваний державний акт на право постійного користування землею серії І- ЗК №000316 від 24.11.1997 також був підписаний зазначеним головою Мукачівської міської ради. Про обізнаність прокуратури щодо спірних земельних ділянок свідчать також наявні в матеріалах справи листи-відповіді директору ТОВ ВК "Монінвест" про проведення Закарпатською міжрайонною природоохоронною прокуратурою перевірки, акт Державної екологічної інспекції в Закарпатській області про перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства, лист Управління з контролю за використанням та охороною земель у Закарпатській області та лист-відповідь прокуратури міста Мукачево.

Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч.ч. 1 - 2 ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Частинами 2, 3 ст. 3 Земельного кодексу України 1990 року (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх. Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 7 Земельного кодексу України 1990 року (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 10 Земельного кодексу України 1990 року (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що до відання міських Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України 1990 року (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) міська Рада народних депутатів надає земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста.

Частинами 6, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Як вбачається з викладеного, виконавчий комітет міської ради є виконавчим органом місцевого самоврядування, який підконтрольний і підзвітний відповідній раді та якому радою можуть бути делеговані повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок, в тому числі у постійне користування.

При цьому, згідно зі ст. 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету. Очолює виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради відповідно сільський, селищний, міський голова, районної у місті ради - голова відповідної ради. У виконавчому комітеті сільської ради функції секретаря виконавчого комітету за рішенням ради може здійснювати секретар відповідної ради. Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

Як встановлено господарськими судами, рішенні 9 сесії 21 скликання Мукачівської міської ради від 10.06.1992 "Про передачу повноважень міської Ради народних депутатів виконавчому комітету з питань передачі, надання та вилучення земельних ділянок" та рішенням 6 сесії 31 скликання Мукачівської міської ради від 30.10.1998 "Про делегування повноважень виконкому міської Ради" було вирішено делегувати повноваження Виконавчому комітету Мукачівської міської ради щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок. При цьому, рішенням 1 сесії 22 скликання Мукачівської міської ради народних депутаті від 05.08.1994 "Про формування місцевих органів влади і самоврядування" міська рада народних депутатів вирішила утворити виконавчий комітет Мукачівської міської ради.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду апеляційної інстанції про те, що зазначені повноваження були делеговані виконавчому комітету як органу місцевого самоврядування, і зміна його складу не призводить до припинення повноважень власне самого органу місцевого самоврядування, оскільки відповідно до вищевказаних приписів законодавства виконавчий комітет утворюється відповідною радою на строк її повноважень, і після обрання нової ради остання формує виконавчий комітет у новому складі. Тобто з формуванням виконавчого комітету у новому складі припиняються повноваження виконавчого комітету, в тому числі делеговані радою, який діяв до новоствореного.

Разом з тим, висновки місцевого господарського суду про відсутність у Виконавчого комітету Мукачівської міської ради на момент прийняття оспорюваних рішень повноваженнями міської Ради народних депутатів щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок, окрім наявності формальних недоліків у рішенні про делегування повноважень від 10.06.1992, грунтуються на факті формування нового складу виконавчого комітету за рішенням Мукачівської міської ради від 05.08.1994. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували відсутності у Виконавчого комітету Мукачівської міської ради повноважень щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок після формування його у новому складі, зокрема на момент прийняття оспорюваних рішень.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, оскільки відповідно до вищевказаних приписів Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідач-1 у даній справі є органом позивача, який підзвітний і підконтрольний останньому та який очолює керівник позивача, доводи Мукачівської міської ради про те, що на момент прийняття оспорюваних рішень виконавчому комітету не було делеговано повноважень щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок, з урахуванням наявності двох рішень про делегування вказаних повноважень від 10.06.1992 та від 30.10.1998, оцінюються колегією суддів критично.

Що стосується строку позовної давності для звернення прокурора з відповідним позовом, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 76 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу РСР і статтями 78 і 79 цього Кодексу.

За змістом ст.ст. 71, 75, 80 Цивільного кодексу Української РСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор (п. 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів"), що відповідає правовій позиції Верховного суду України, викладеній в постанові Верховного суду України від 23.12.2014 у справі № 916/2414/13.

Як встановлено господарським судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, Мукачівській міській раді, в інтересах якої прокурором подано позов, було відомо про оскаржувані рішення з моменту їх прийняття виконавчим комітетом, з урахуванням того, що вказані рішення були підписані головою виконкому - Ільтьо В.А., який одночасно був головою міської ради. Оскаржуваний державний акт на право постійного користування землею серії І- ЗК № 000316 від 24.11.1997 також був підписаний зазначеним головою Мукачівської міської ради, і його примірник зберігався в Мукачівській міській раді. Крім того, Мукачівській міській раді було відомо про оскаржувані рішення в ході розгляду справ за участю ТОВ ВК "Монінвест" та Мукачівської міської ради 2006 - 2008 років.

Таким чином, висновок господарського суду апеляційної інстанції про безпідставне незастосування місцевим господарським судом наслідків спливу строку позовної давності є законними і обгрунтованими.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. При цьому, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України" від 20.10.2011 (заява N 29979/04)).

Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду апеляційної інстанції про відсутність підстави для визнання недійсними рішень Виконавчого комітету Мукачівської міської ради № 212 від 17.09.1997 та № 237 від 15.10.1997 та державного акту на право постійного користування землею серії І- ЗК № 000316, на земельну ділянку загальною площею 1,5982 га, розташовану в м. Мукачево на вул. Росвигівській, б/н, виданого на підставі вказаних рішень.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 у справі № 907/407/15 слід залишити без змін, а касаційну скаргу Мукачівської міської ради - без задоволення.

В силу ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Мукачівської міської ради на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 у справі № 907/407/15 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 у справі № 907/407/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді С.В. Бакуліна

К.В. Грейц